1 серпня 2013 року

  В день сторіччя смерті Лесі Українки колектив бібліотеки зібрався біля погруддя Олени Пчілки вшанувати пам'ять великих українок, дочки та матері. Директор бібліотеки Людмила Антонівна Стасюк прочитала вірш Лесі Українки "Я знала те...", написаний в 1904 році в Тифлісі, не дуже відомий широкому загалу. Вперше був опублікований в книзі: 
   Українка Леся. Неопубліковані твори / Леся Українка ; упоряд. М. Деркач – Львів : Вільна Україна, 1947. –142 с.

Директор Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки Л. А. Стасюк та маленька представниця відділу обробки літератури і організації каталогів Валерія Нагайцева покладають квіти до пам'ятника Олені Пчілці

«Я знала те…»

Леся Українка

Я знала те, що будуть сльози, мука,

багато праці марної, дрібної,

невидної і часто, дуже часто

даремне вжитої. Не тільки надгороди

за все те я не жду, а ледве-ледве

від власного картання захищаюсь

і ледве стримую докори свого серця

за те, що завинила без вини.

Коли часами в сутіні щоденній

яскрава квітка щастя процвіте,

її приймаю не як надгороду, –

як дар, як диво, як нежданий рай,

відкритий на хвилину з ласки неба,

як легендарний з папороті цвіт.

А потім, коли знов наплине сутінь,

я думаю: я знала се, я знала,

мовчи, душе, спини свій стогін, серце,

так мусить бути…

Може, хутко прийде

година та, коли в сльозах побачу,

що я навік зів’яла, помарніла,

і квітка щастя раз назавжди зникла,

як легендарний з папороті цвіт.

Заплачу я кривавими сльозами, –

так, певне, плакали вигнанці з раю, –

але й тоді скажу: я знала се, я знала,

мовчи, душе, спини свій стогін, серце,

так мусить бути…

Хоч би вже не сутінь,

а тьма сувора залягла кругом,

я ще не здамся, буду прислухатись,

чи не заглух в душі мій давній грім,

тривожно думкою загляну в саме серце,

чи в ньому ще спалахують часами

колишні блискавиці, – а як ні,

якщо мене зима пройме до серця,

мою весну таємну переможе,

мої дивниці-квіти поморозить,

то я скажу: ні, я сього не ждала!

Умри, душе, розбийсь, холодне серце,

так жить не варт! 

 Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів : у 12 т. – К. : Наукова думка, 1975 р.– Т. 1 . – С. 300 – 301.