|
ВІДДІЛ ОБРОБКИ ЛІТЕРАТУРИ І ОРГАНІЗАЦІЇ КАТАЛОГІВ У нинішній час значення інформації в житті людей зростає. Разом з тим постійно збільшується кількість документів. Основними інформаційними закладами є бібліотеки, які не тільки накопичують інформацію, але й надають її користувачу в потрібному обсязі й у потрібний час. Головним засобом орієнтації в бібліотечно-інформаційних ресурсах є каталоги, які розкривають фонд у цілому або окремі його частини за складом і змістом. Каталоги створюються після повної технічної та наукової обробки видань. Це найважливіші напрямки роботи відділу обробки літератури і організації каталогів. Відділ комплектування і обробки літератури разом з іншими основними відділами був створений у листопаді 1944 року. Його завідувачем призначена Байдак Н.М. Для ознайомлення з роботою цього відділу в інших бібліотеках її було відряджено в м. Львів. У 1945-1947 рр. відділ очолювала Черних М.Ф. Вагомий внесок в роботу відділу Андрієвської Емілії Францівни, яка очолювала його з 1948 по 1970 роки, а також в 1980-1982 роках. Проводився облік і каталогізація нових надходжень. Було створено алфавітний та систематичний каталоги. Окремий читацький алфавітний каталог організовано у 1960 році. Під час виїздів в райони проводилася велика методична робота: організовувалися семінари, перевірялися і впорядковувалися каталоги, очищалися від карток на застарілі видання. В кінці 50-х років організовувався відкритий доступ до фонду в бібліотеках. Починаючи з 1952 року, в області було налагоджене бібліотечне учнівство, керівництво яким доручалося Андрієвській Е.Ф. У 1967 році було створено окремий відділ обробки літератури і організації каталогів. 1970 по 1980 роки роботою відділу керувала Тарнавська Раїса Миколаївна. В цей період в області створювалися ЦБС, тому працівники відділу надавали практичну допомогу на місцях в справі централізації. З 1973 року в зв’язку з введенням у відділі зберігання основного фонду форматно-порядкової розстановки книг, працівники відділу обробки почали проставляти форматно-порядковий номер на документи і картки. Із створенням відділу літератури з питань мистецтва та відділу літератури іноземними мовами з генерального каталогу вилучали картки на відповідну літературу та передавали для організації каталогів у відділах. Після одержання “Таблиць бібліотечної класифікації для масових бібліотек” (1977 р.) бібліотека почала підготовчу роботу для переходу на нову систему ведення каталогів і розстановки фондів. Було розроблено “Перспективний план переведення систематичного каталогу на таблиці ББК для масових бібліотек на 1981-1985 рр.”, "Інструкції по перебудові каталогу та його оформленню”. Одночасно з пересистематизацією розділів і систематизацією поточних надходжень літератури створювався алфавітно- предметний покажчик (АПП). У 1983-2003 рр. відділ очолювала Булавчук Тамара Петрівна, справжній фахівець своєї справи. В зв’язку з переходом бібліотек області на таблиці ББК надавалася методична допомога, проводилися семінари і практикуми. З 1986 року в роботу бібліотеки впроваджувалися таблиці ББК для обласних бібліотек, що знову потребувало перебудови систематичного каталогу. Кількість карток, що підлягали пересистематизації, становила 158000. У жовтні 1986 року завідувач відділу обробки літератури і організації каталогів Булавчук Т.П. виступила з повідомленням з досвіду переходу на ББК у бібліотеці на республіканському семінарі в Черкасах. У 1987 році згідно методичних рекомендацій Державної бібліотеки СРСР ім. В.І. Леніна було розроблено “Положення про систему каталогів і картотек Волинської обласної наукової бібліотеки”. Паралельно проводилася паспортизація каталогів. У 1987-1988 рр. з генерального алфавітного каталогу бібліотеки було вилучено картки на нотні видання і передано їх у відділ літератури з питань мистецтва для поповнення алфавітного каталогу нотних видань. У 1991 році була перша спроба створення електронного каталогу, яка виявилася невдалою в зв’язку з відсутністю програмного забезпечення. У 90-ті роки робота відділу обробки літератури і організації каталогів посилилася після отримання “Доповнень і виправлень до ББК”, розроблених Державною бібліотекою України в 1992 році. Було проведено редагування систематичного каталогу, замінено роздільники. З 1993 року в бібліотеці створено новий, паралельний, систематичний каталог, а разом з ним і новий алфавітно- предметний покажчик. Бібліотекарі відділу постійно редагують, удосконалюють карткові каталоги, що забезпечує швидкий і вичерпний пошук документів та своєчасне надання їх користувачам. Проте все нагальнішою стає проблема комп’ютеризації. Адже введення інформації в електронний каталог дає можливість її багатоцільового використання і багатоаспектного пошуку. У 2004 році завідувачем відділу призначена Нагайцева Олена Борисівна. В травні цього ж року у відділі обладнали 2 автоматизованих робочих місця “Каталогізатор” системи автоматизації бібліотек ІРБІС. Починаючи з червня, працівники відділу формують електронну базу нових надходжень. Абсолютно новим процесом стала предметизація. Класифікатори ознайомилися і впровадили в роботу інформаційно-пошуковий тезаурус (ІПТ) Національної парламентської бібліотеки України. Адже предметна рубрика більш конкретизує пошук. Основні та додаткові картки роздруковуються на принтері, тому якість оформлення каталогів зросла. В базі даних можна підібрати інформацію, крім основних ознак, і за такими позиціями: персоналі! (індивідуальні та колективні), рідкісна книга. Однак створюючи електронний каталог, ми не відмовилися від традиційних карткових каталогів. Головний бібліотекар відділу Дрозд Галина Василівна, провідний бібліотекар Кондрашова Лідія Іванівна під керівництвом завідцючої відділу практично самостійно освоїли робоче місце “Каталогізатор” системи ІРБІС. Класифікації книг, організації систематичного каталогу велику увагу надає Булавчук Тамара Петрівна, нині провідний бібліотекар. Над технічною обробкою документів працюють провідний бібліотекар Шума Тамара Олександрівна та бібліотекар Петрова Валентина Михайлівна. Всі працівники відділу постійно вдосконалюють свою кваліфікацію, вивчають і використовують досвід інших бібліотек для повнішого забезпечення інформаційних потреб користувачів. |
Історія відділу
Історія відділу обробки літератури і організації каталогів Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки
Відділ
комплектування і обробки літератури разом з іншими основними відділами був
створений в листопаді 1944 року. В цьому ж році організовано
алфавітний та систематичний каталоги. А з 1960 року ведеться також
читацький алфавітний каталог. З 1967 року відділ обробки літератури та
організації каталогів функціонує як окрема одиниця. В зв’язку з введенням в 1973
році форматно-інвентарної розстановки книг у відділі основного книгозберігання бібліотеки, працівники відділу обробки літератури почали
проставляти формат та порядковий номер на документи і
картки.
На початку 80-х років бібліотека перейшла на нову систему ведення
каталогів і розстановки фондів у відділах обслуговування читачів відповідно до таблиць ББК. Одночасно з
пересистематизацією розділів каталогу і систематизацією поточних надходжень
літератури створювався алфавітно-предметний покажчик (АПП).
У 1987 році, згідно методичних рекомендацій, було розроблено «Положення про
систему каталогів і картотек Волинської обласної наукової бібліотеки».
Паралельно проводилась паспортизація каталогів, як поновлено згідно сучасних
вимог в 2009 році.
В зв’язку з створенням спеціалізованих відділів бібліотеки (відділ документів
іноземними мовами, відділ літератури з питань мистецтва) з генерального
алфавітного каталогу було вилучено і передано картки на літературу відокремлених
фондів.
Всі роздільники систематичного каталогу до 1993 року велись російською
мовою. Державна бібліотека України в 1992 році розробила Доповнення і
виправлення до бібліотечно-бібліографічної класифікації, де всі розділи
розроблені українською мовою, також внесено зміни у класифікацію документів із
суспільних дисциплін та таблицю територіальних типових ділень. Тому було
прийнято рішення організувати з 1993 року новий паралельний систематичний
каталог. Роздільники старого каталогу також переводились на українську мову.
У 1991 році була перша спроба ретроконверсії розділу 3 технічної
літератури карткового каталогу в електронну форму . Проте внесені дані
виявились несумісними з оновленою комп'ютерною технікою та програмним
забезпеченням.
Проблема комп’ютеризації була вирішена у 2004 році. У відділі обладнали
автоматизоване робоче місце Каталогізатор системи автоматизації бібліотек
ІРБІС. Працівники відділу формують електронну базу нових надходжень. На початок 2026 року вона нараховує понад 45 тис. номерів (МFN). Електронний каталог книг
виставлений на сайті бібліотеки і доступний користувачам через мережу Інтернет.
Створюється і ретроспективний каталог.
В 2017 році відділ обробки літератури і організації каталогів розпочав роботу з впровадження в практику бібліотек Універсальної
десяткової класифікації (УДК), всі нові надходження документів
індексуються за таблицями УДК, відповідно організовується і
систематичний каталог книгозбірні.
Як відомо, злагоджену роботу з хорошим результатом забезпечують
працівники. На сьогодні у колективі працюють Нагайцева
Олена Борисівна – завідувачка відділу, який очолює з 2004 року, Лисоколенко Світлана Олексіївна – провідний бібліотекар.
Хочеться також згадати людей, які працювали в нашому відділі:
Андрієвська
Емілія Францівна очолювала відділ протягом 24 років (1947–1970 рр.),
Тарнавська
Раїса Миколаївна – 10 років керівництва (1970-1980 рр.),
Булавчук
Тамара Петрівна – організатор роботи відділу протягом 20 років (1983-2003 рр.),
а
також:
Кондрашова
Лідія Іванівна, Петрова Валентина Михайлівна, Шамшакова Альфіра Миколаївна, Литвинюк
Алла Миколаївна, Хазітарханова Галина Іванівна, Коняєва Людмила Георгіївна.
Розпочинали свою трудову діяльність в відділі обробки літератури і організації
каталогів молоді бібліотекарі Сидорук Світлана Володимирівна, Синиця Ольга Анатоліївна, Ясінська
Світлана Миколаївна, Сидорова Марія Юріївна. У свій час працювали у відділі Дрозд Галина Василівна, Баюк Ірина Вікторівна, Власюк Ірина Василівна, Воробей Надія Миколаївна, Кириченко Ольга
Володимирівна, Сенюта Вікторія Антонівна, Якимович Марія Олександрівна, Грицюк Тетяна Миколаївна. Хочеться відмітити, що Воробей Н. М., Кириченко О. В., Сидорук С. В., Дрозд Г. В., Сенюта В. А. надалі очолили відділи бібліотеки, а Власюк І. В. на даний час – заступник директора Комунального закладу “Публічна бібліотека Луцької міської територіальної громади”.
Статті з ювілейних збірників бібліотеки
Нагайцева Олена
Андрієвська Емілія Францівна народилась 27 грудня 1914 року в м.
Костянтинівка на Донбасі в польській сім’ї. Її мати Полонія Грабовецька,
вчитель по професії, з знанням іноземних мов, виховувала вдома семеро дітей.
Батько працював майстром на скляному заводі, помер в 1921 році. На завод після
закінчення семилітки прийшла на роботу шліфовщиком скла і Емілія Францівна.
Водночас відвідувала гурток малювання при будинку культури. В числі кращих
гуртківців її відібрали для навчання у Київському промислово-художньому
інституті. Проте навчалась у ньому не довго, адже потрібно було допомагати
матері прогодувати велику родину. Тож одночасно вчилась і працювала секретарем Костянтинівського
робітфаку, по закінченні якого в 1932 р. поступила в Харківський Всеукраїнський
інститут комуністичної освіти.
Закінчила його з відзнакою в 1937 році вже як Харківський Державний
Бібліотечний Інститут по спеціальності бібліотекознавство, отримавши
кваліфікацію бібліотекар-методист, викладач української і російської літератури
й мов. За відмінне навчання була премійована в числі інших поїздкою в Москву.
За направленням поїхала працювати в Тирасполь, на той час столицю Молдавії, бібліотечним інспектором при Наркомосвіти
Молдавської АРСР, а з 1938 по 1940 роки була заступником директора і старшим
консультантом бібколектора в Тирасполі. Нині Андрієвська Е.Ф. згадується
як один із зачинателів бібліотечної справи Молдавії. В 1939 році померла мати.
Щоб бути ближче до родини, за направленням Київського управління укркниготоргу,
в 1940 році переводиться працювати в Дрогобич (тоді – центр Дрогобицької
області), на посаду заступника директора обласного бібколектора, а згодом стала
редактором відділу листів газети. Там і застала її Велика Вітчизняна війна. В
липні 1941 року, разом з іншими спеціалістами зі сходу України, була
евакуйована, деякий час працювала в Сталінському (тепер Донецьк)
облбібколекторі консультантом. Після скорочення вернулась додому, в
Костянтинівку. Доля не була прихильна до
молодої жінки. Під час окупації фашисти відправили її в трудовий табір під
Берліном, працювала різноробочою на залізній дорозі, укладала шпали. Коли
помітили, що дівчина знає німецьку мову, перевели кондуктором на електрички, де
потрібно було голодною відпрацьовувати по 14 годин на добу. В квітні 1945 року,
під час звільнення Берліна радянськими військами, була важко поранена, кілька
місяців лікувалась в військовому госпіталі, з яким згодом евакуювалась в м. Рава-Руська Львівської області. Після повернення додому протягом 1946 року працювала
завідувачем абонементу в Костянтинівській міській бібліотеці. Маючи бажання
працювати в книготорговій системі, після запиту в Управління книгокультторгу,
Андрієвська Е.Ф. отримала направлення в Луцьк на посаду директора Волинського
облбібколектора. Згодом Емілії Францівні, як спеціалісту, запропонували роботу
в Волинській обласній бібліотеці, яка знаходилась поблизу. Так в 1947 році вона
очолила відділ комплектування і обробки. На той час Андрієвська Е.Ф. була в
бібліотеці єдиним бібліотекарем зі спеціальною освітою. В Луцьку зустріла свою
долю. Панас Йосип Михайлович був колишнім фронтовиком, який визволяв Берлін.
Філолог по освіті, він працював нічним редактором, а згодом інспектором на
головпоштамті. На початку 1949 року в сім’ї родилась дочка – Панас Ганна
Йосипівна, яка пізніше, здобувши освіту, 37 років також працювала в
обласній бібліотеці. Були повоєнні роки, з холодом, голодом, тяжкими побутовими
умовами. З декретної відпустки Емілія Францівна вийшла через місяць. В відділі
комплектування і обробки, крім завідуючої, працювала ще учениця. Вдвох вони
отримували на залізничній станції посилки з книгами і приносили їх за кілька
кілометрів в бібліотеку. В 50-х роках ХХ ст. Андрієвська Е.Ф. неодноразово за
наказом облкультвідділу призначалась керівником учнівства, яке практикувалось
на той час в бібліотеці. Після навчання учні поступали в інститут. Емілія
Францівна часто виконувала обов’язки директора бібліотеки під час його відсутності.
Як завідуюча відділом комплектування і обробки книг, їздила у відрядження в
райони області, часто виступала з спеціальними лекціями на семінарах
бібліотечних працівників. Працювала, не рахуючись з часом. Під її керівництвом
відділом в післявоєнні роки проведена велика робота по впорядкуванню, обробці
та обліку книг, які поступили в Волинську обласну бібліотеку з інших областей і
республік як допомога заново створеній бібліотеці. Своєю діяльністю внесла
значний вклад у розвиток бібліотечної справи Волині, зокрема, у формування
книжкових фондів бібліотек області, створення і вдосконалення
довідково-бібліографічного апарату бібліотек, впровадження в практику їх роботи
таблиць ББК. Велику увагу приділяла веденню алфавітного та систематичного каталогів,
започаткованих бібліотекою в 1944 році, а з 1960 року формувався і читацький
алфавітний каталог. Протягом 24 років очолювала відділ комплектування і обробки
літератури (з 1967 року – відділ обробки літератури і організації каталогів).
За власним бажанням була переведена в 1970 році на посаду старшого бібліотекаря
відділу, в якому працювала до квітня 1983 року. Загальний стаж роботи в
Волинській обласній науковій бібліотеці – 36 років. Емілія Францівна приймала
активну участь в громадському житті, багато років працювала головою, а потім
членом місцевого комітету профспілки бібліотечних працівників. Допитлива,
начитана, з енциклопедичною пам’яттю, вмінням пояснити та навчити і дуже
професійна – такою пам’ятають її колишні співробітники. За сумлінну багаторічну
працю та високий професіоналізм Андрієвська Е.Ф. нагороджена медаллю «За
доблестный труд в ознаменование
100-летия со дня рождения В.И. Ленина», знаком Министерства культури СРСР «За
отличную работу», неодноразово відзначалась грамотами обласного управління культури та обласної
бібліотеки. Емілія Францівна була справжнім подвижником бібліотечної справи,
відповідальним керівником, досвідченим наставником.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)