Караїми у Луцьку

    Караїми — нащадки тюркського племені, етнічна батьківщина яких розташована у Криму. У часи правління великого князя литовського Вітовта, під час воєн із татарами, з Криму було переселено близько 400 караїмських родин. Вони оселилися у Троках (сучасне місто Тракай, Литва). Пізніше, внаслідок нових походів, караїмські громади з’явилися також у Луцьку та Галичі. Караїмська мова належить до тюркської групи, проте містить значну кількість запозичень з арабської та перської. Для її письма використовували єврейську абетку, доповнену літерами з латиниці та кирилиці. Існували три основні діалекти: кримський, луцько-галицький і тракайський. Релігія караїмів (караїмізм, караїзм) поєднує в собі риси юдаїзму, християнства та ісламу.

    У Луцьку караїми жили окремою спільнотою під проводом газзана. Вони зберігали мову, віру та традиції. Разом з їх появою в місті з’явилася нова, раніше невідома споруда — кенаса, храм караїмів. Відомо, що перша луцька кенаса вже існувала у 1506 році на березі річки Стир. Після 1633 року збудували нову дерев’яну кенасу, яка згодом у XVIII ст. занепала або згоріла. 

Її змінила ще одна — третя за рахунком — дерев’яна споруда з ґанком та мансардним дахом. Усередині була велика зала, стіни якої прикрашали кольоровий живопис з рослинними орнаментами та староєврейськими написами.

На початку ХХ ст., під час Першої світової війни, з кенаси викрали старовинні свічники ґданського виробництва, бронзові та кришталеві люстри, золотом гаптовані тканини, різьблені колони та вівтар.

Пожежа 1972 року остаточно знищила споруду, яка зберігала унікальні риси караїмської архітектури й була однією з найцінніших пам’яток Волині.

   Події Другої світової війни спричинили занепад луцької та галицької караїмських громад. Щоб уникнути переслідувань радянської влади, багато караїмів переселилися до Польщі, залишивши свої домівки та святині.

   Нині більшість нащадків луцьких караїмів проживає в Польщі, де діє їхня культурна організація. Вона популяризує та досліджує караїмську спадщину, займається видавництвом, а також проводить літні школи для молоді. Під час цих заходів юнаки й дівчата знайомляться між собою, вивчають мову та традиції предків.

     Події Другої світової війни спричинили занепад луцької та галицької караїмських громад. Щоб уникнути переслідувань радянської влади, багато караїмів переселилися до Польщі, залишивши свої домівки та святині.

Нині більшість нащадків луцьких караїмів проживає в Польщі, де діє їхня культурна організація. Вона популяризує та досліджує караїмську спадщину, займається видавництвом, а також проводить літні школи для молоді. Під час цих заходів юнаки й дівчата знайомляться між собою, вивчають мову та традиції предків.

    Сьогодні луцько-галицький діалект караїмської мови повністю зник, а на вулиці Караїмській у старому місті Луцька збереглися лише поодинокі сліди цього унікального народу.

     У фонді Волинської книгозбірні імені Олени Пчілки зберігаються книги, в яких ви можете почерпнути відомості про караїмів – один з корінних народів України.

·         Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. - Київ : Гамазин, 2021. - 408 с.
·         Маґочій Павло Роберт. Крим: наша благословенна земля / Павло Роберт Маґочій ; пер. на укр. О. Сидорчук. - Ужгород : Падяк В., 2014. - 160 с.
·         Релігія в Україні : огляд публікацій. Вип. 2 / упоряд. Маркіна . - К. : [Майстерня книги], 2010. - 263 с.
·         Шабаровський Володимир Володимирович. Караїми на Волині. Штрихи до портрета загадкового народу / В. В. Шабаровський. - Луцьк : Твердиня, 2013. - 252 с.

Публікація в рамках проекту відділу "Книга та навколо неї".

Леся Українка. "Лісова пісня"

    Леся Українка – одна з найвизначніших постатей не лише української, а й світової літератури. Через «Лісову пісню» Леся Українка вивела українську літературу на рівень світової, довела, що наш фольклор і дух здатні говорити мовою вічних цінностей – кохання, свободи, мистецтва.     

     «Лісова пісня» Лесі Українки — це символічна драма-феєрія, написана у 1911 році. Вона є одним із знаних творів української літератури, в якому поєднано елементи народної міфології, філософії та глибокого психологізму. Драма розкриває такі теми як: кохання й зрада, природа і людина, вибір між мрією та реальністю, міфологія та фольклор.

            «Ні, я жива! Я буду вічно жити!» – 

говорить Мавка, головна героїня драми, яка є уособленням природи, вічної краси та любові. Леся Українка цими слова стверджує: 

Ідеї, почуття, мистецтво – вічні. 

Душа, яка любить і творить, не вмирає.

    Твір перекладений понад 20 мовами, У багатьох країнах ставили драму на театральних сценах — зокрема в Канаді, Польщі, Чехії, Литві, Німеччині.

 До вашої уваги список видань «Лісової пісні» з фонду бібліотеки імені Олени Пчілки, які були видані у ХХІ ст.:

 1. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія у 3-х діях / Леся Українка. - Харків : Ранок, 2023. - 160 с. - (Мавка).

2. Українка Леся. Лісова пісня / Леся Українка ; худож. О. А. Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2022. - 220 с. : іл.

3. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка ; упоряд.: С. Романова, Т. Данилюк-Терещук ; пер. на білорус. В. Рагоша. - Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2021. - 142 с. : ноти

4. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка ; упоряд.: С. Романова, Т. Данилюк-Терещук ; пер. на кримсько-татарськ. Ю. У. Кандимов ; худож. С. Манік. - Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2021. - 141 с. : іл.

5. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка ; худож. О. Вітовська. - Львів : Апріорі, 2021. - 156 с. : іл.

6. Українка Леся. Лісова пісня / Леся Українка ; авт. передм., авт. приміт. М. Г. Жулинський, худож. В. М. Карасик. - Харків : Фоліо, 2021. - 636 с. : іл. - (Шкільна бібліотека української та світової літератури).

7. Українка Леся. Лісова пісня : вибране / Леся Українка. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 349 с. - (Перлини української класики).

8. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 діях / Леся Українка ; упоряд.: С. Романова, Т. Данилюк-Терещук ; пер. на нім. Е. Берман ; худож. І. Рублюк. - Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т імені Лесі Українки, 2017. - 138 с. : 13 іл.; нот.

9. Українка Леся. Лісова пісня / Леся Українка ; худож. А. Канкава. - Харків : Віват, 2017. - 143 с. - (Шкільна бібліотека).

10. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 діях / Леся Українка ; упоряд.: С. Романова, Т. Данилюк-Терещук ; пер. з укр. Є. Літвінюк ; худож. З. Сойко. - Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т імені Лесі Українки, 2016. - 138 с. : іл.; нот.

11. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х ч. / Леся Українка. - Факс. вид. 1914 р. - Луцьк ; Ковель : Надстир'я, 2015. - 88 с. : портр.

12. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 діях / Леся Українка ; худож. В. Мітченко. - Київ : Грамота, 2012. - 123 с. : іл.

13. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка; упоряд. та передм. С. Романов, упоряд. та передм. Т. Данилюк-Терещук. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. - 248 с. : іл.

14. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. - 120 с. : іл.

15. Українка Леся. Лісова пісня. Драматичні поеми. Лірика / Леся Українка ; худож. М. Десятнікова. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2010. - 380 с. : іл. - (Шедеври на всі часи).

16. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феерія в 3 діях / Леся Українка. - Луцьк : Волин. книга, 2007. - 120 с. : іл.

17. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 діях / Леся Українка ; упоряд. В. Денисюк. - Луцьк : Надстир'я, 2002. - 132 с. : іл., ноти.

18. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка ; пер. на кримськотатарську мову Ю. У. Кандимов ; упоряд. В. М. Басиров. - Сімферополь : Доля, 2001. - 230 с.

19. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях / Леся Українка ; іл. С. П. Караффа-Корбут ; післясл. Р. Д. Горак. – Львів : Місіонер, 2000. – 134 с.

   Також, всім, хто цікавиться, повідомляємо, що у фонді бібліотеки є і давніші видання драми "Лісова пісня", зокрема - 1989, 1985, 1973, 1970, 1963, 1950 років. Запрошуємо до читання!

     Публікація в рамках проекту  відділу "Книга та навколо неї".