Показ дописів із міткою Ліна Костенко. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Ліна Костенко. Показати всі дописи

четвер, 19 березня 2026 р.

Ліна Костенко. Триста поезій

      Збірка «Триста поезій»  Ліни Костенко, випущена видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», є однією з найпопулярніших книг улюбленої української поетеси кінця другого – початку третього тисячоліття. Це найповніше вибране її віршів з різних періодів творчості – від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з поем та романів у віршах «Берестечко» та «Маруся Чурай». Перше видання побачило світ у 2012 році, з того часу збірка неодноразово перевидавалася, часто з оновленим оформленням, але під тією ж назвою. Точна кількість накладів не розголошується, але книга постійно додруковується, залишаючись бестселером. Книга є абсолютним лідером продажів серед поетичних збірок в Україні протягом багатьох років. 

Фонд бібліотеки імені Олени Пчілки має перше, п’ятнадцяте, вісімнадцяте, двадцять дев’яте видання даної збірки поезій. Запрошуємо до читання!

 Публікація в рамках проекту відділу "Книга та навколо неї".


       Костенко Ліна Василівна. Триста поезій : вибране / Л. В. Костенко ; упоряд.: І. Малкович, О. Пахльовська. - 29-е вид. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2024. - 416 с. : портр. - (Українська Поетична Антологія).


 

 

 

Костенко Ліна

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш – це, по суті, старт,

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряло серце, мов осколок в грудях,

Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

А треба жити. Якось треба жити.

Це зветься досвід, витримка і гарт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше,

А може бути зовсім, зовсім зле.

А поки розум од біди не згірк ще,

Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряло серце, мов осколок в грудях,

Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено.

Єдине, що від нас іще залежить, –

Принаймні вік прожити як належить.