вівторок, 6 січня 2015 р.

Витинанки



     Витинанки — орнаментальні й фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу. Від назви техніки виготовлення (витинати) походить і термін. Нескладні для опанування прийоми витинання й недорогий матеріал дали чудові зразки прорізного паперового декору, в якому втілені вічні символи природи, колективний досвід пізнання світу, багатство фантазії. Саме в новорічні та різдвяні свята існує традиція прикрашати дитячі заклади витинанками, що надає їм святкового вигляду і індивідуальності. Думаю, кожен з нас в свій час доторкнувся цього виду мистецтва.


     Мельник В. М. Мистецтво витинанки та аплікації : навч. посіб. / В. М. Мельник. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2006. – 236 с. : іл.
    До посібника увійшли твори народних майстрів Тернопілля та інших областей України, відомих художників минулого і наших сучасників, які працювали у цьому виді національного мистецтва; навчальні роботи з витинанки та аплікації студентів Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, а також твори автора. Мета посібника — заохотити усіх бажаючих до творчості, до пошуків нових форм і технік, до вивчення українського народного мистецтва та збереження його традицій.
    Коли в Давньому Китаї винайшли папір, виникло мистецтво вирізувати з нього всілякі візерунки для прикрашання вікон і стін будинків. Уже в XIII столітті витинанки з'явилися у Персії, а в XV ст. через Туреччину потрапили у Венецію, Угорщину і розійшлися країнами. У Німеччині, зокрема, наприкінці XVI ст. паперові витинанки використовували для оздоблення книг. В Україні ці паперові візерунки з’явилися у ХІХ столітті, їх назвали витинанкою.