Букерівська премія

    Букерівська премія (The Man Booker Prize), заснована  в 1969 році, вважається однією з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом. Щороку вона присуджується за роман, написаний англійською мовою громадянином Британської Співдружності Націй, Ірландії або Зімбабве. Першим лауреатом став британський письменник Персі Говард Ньюбі з твором «За це доведеться відповісти».

   У 2005 році з’явилась  Міжнародна Букерівська премія (Man Booker International Prize). Спочатку премія могла бути присуджена як англомовному письменнику, так і автору, чиї твори перекладені англійською. Першим лауреатом даної премії став албанець Ісмаїл Кадаре (Ismail Kadare) з романом «Генерал мертвої армії». З 2016 року премію почали вручати щорічно виключно за перекладені англійською мовою художні літературні твори, притому винагорода ділиться між автором і перекладачем.

   На початку 2008 року оргкомітет Букерівської премії оголосив про заснування нової нагороди — спеціального призу «Букер Букерів» (Booker of Bookers) за найкращий твір, який отримував Букерівську премію з моменту проведення першої церемонії її вручення 22 квітня 1969 року. Призером премії Тhе Веst оf the Вооker стала книжка Салмана Рушді «Опівнічні діти».

  2019 року було оголошено спеціальну нагороду – «Золотого Букера» – премію за найкращу книжку за всі 50 років існування The Man Booker Prize. Нею відзначили роман «Англійський пацієнт» Майкла Ондатже.

  До речі, у 2009 році у журі Букерівської премії був  український письменник Андрій Курков.